Винахідником двигуна внутрішнього згоряння вважається Е. Ленуар, який у 1860-му році вперше створив двигун, в якому паливо спалювалося усередині циліндра двигуна. Це винахід зіграло найважливішу роль в автомобілебудуванні. Вперше машина з таким двигуном з’явилася в 1886-му році. Її творець – Р. Даймлер. Через кілька місяців світ познайомився з триколісним автомобілем К. Бенца. Поступово нові машини стали витісняти більш громіздкі авто з паровими двигунами. Таким чином, 1886-ий рік офіційно визнаний роком народження автомобіля.
Через дев’ять років після винаходу та оформлення патенту на перший автомобіль з двигуном внутрішнього згоряння, Р. Даймлер зумів запустити в серійне виробництво функціональну машину «Даймлер». Карл Бенц теж не відставав і почав промислове виробництво свого «дітища». Так почалося масове виробництво автомобілів. У 1892-му році з’явилася машина, побудована Р. Фордом, але тільки через одинадцять років він приступив до її серійного виробництва.
З 1894-го року почали проводитися автомобільні гонки, які в свою чергу теж вплинули на розвиток автомобілебудування. Так, на перших влаштованих гонках максимальна швидкість авто сягала двадцяти чотирьох кілометрів, через п’ять років вона досягла сімдесяти кілометрів, а ще через п’ять років – ста кілометрів у годину. Вже з 1900-го року почали випускатися спеціальні гоночні машини.
